РПЦ: Не всі рішення Критського Собору можна вважати загальноправославними
В роботі Критського Собору взяли участь десять з чотирнадцяти загальновизнаних Помісних Автокефальних Церков, тобто не була представлена повнота Вселенської Православної Церкви, тому Священний Синод РПЦ визнав, що «Собор, який відбувся на Криті, не може розглядатись як Всеправославний, а прийняті на ньому документи – як такі, що виражають загальноправославний консенсус». Про це йшла мова на Архієрейському Соборі в Москві.
Як зазначив голова Синодальної біблійно-богословської комісії митрополит Волоколамський Іларіон, прийняті на Криті документи можна розділити на три категорії в залежності від їх причетності до проектів, розглянутих раніше Архієрейським Собором 2016 року.
Перша категорія – це документи, які були прийняті Критським Собором без внесення істотних змістовних змін. До таких належать документи «Важливість посту та його дотримання сьогодні» і «Автономія та спосіб її проголошення».
До другої категорії належать документи, прийняті Собором з суттєвими змістовними змінами. Це документи «Православна діаспора», «Відносини Православної Церкви з іншим християнським світом», «Таїнство шлюбу та перешкоди до нього» та «Місія Православної Церкви у сучасному світі».
Зокрема, зазначив владика Іларіон, в документ «Православна діаспора» було внесено додавання, яке обмежує Помісні Церкви в присвоєнні «вже існуючих титулів архієреям» в діаспорі. Це додавання вимагає додаткового обговорення на всеправославному рівні.
До третьої категорії належать документи, які були підготовлені і прийняті безпосередньо на Соборі. Це «Послання Собору» та «Окружне послання Собору» (Енцикліка), які відображають рішення з низки актуальних питань, прийняті автокефальними Церквами, що брали участь у Соборі.
«Для того, щоб підготовлені в ході передсоборного процесу та розглянуті на Критському Соборі проекти документів стали загальноправославними рішеннями, необхідне їх доопрацювання та погодження на загальноправославному рівні, а потім ухвалення консенсусом усіх Помісних Автокефальних Православних Церков», – сказав митрополит Іларіон.
Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.
Přečtěte si také
Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“
Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.
V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň
Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.
Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě
Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí
Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS
Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.
Tajemství Kristova hrobu
Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.
Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja
Na oficiální facebookové stránce Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.